Ми пам’ятаємо…
Традиційно, в четверту суботу листопада, Україна та світ згадують три голодомори: 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років.
Найстрашнішим був Голодомор 30-х років. Це одна з найтрагічніших сторінок в історії XX століття. Від голоду померло понад 3,5 млн осіб. Лише навесні 1933 року в Україні щохвилини помирало 17 людей. Багато дітей не народилося…
Про «жовтого князя» смерті на родючих землях України письменник і перекладач В. Барка писав наступне: «Врожай 1933 року подекуди видався невиданий: ніби казковий; важкі колоски схиляли стебло, і вітер ледве розгойдував їх… Ждали женців. А жати було нікому. Бо народ страшно вирідів».
Науковці доводять, що Голодомор 1932-1933 років був геноцидом – штучним фізичним знищенням селянства як соціально-економічної та культурної основи української нації. Так званий сталінський закон «про 5 колосків» – фактично перший крок у більшовицькому злочині проти людей.
Біль від голодоморів не вщухне в генетичній пам’яті нації. Ми маємо зберігати й передавати цю правду нашим нащадкам. Учити дітей шанувати хліб, як величезну святиню, цінувати людську працю, любити країну та наслідувати українські традиції. Ми всі не повинні допустити злочинів проти людства
Останні коментарі